Лікування безсоння у Львові

Безсоння — це діагноз, а не примха

Безсоння (інсомнія) — це стійке незадоволення тривалістю або якістю сну, попри достатні умови й можливості для відпочинку. У Міжнародній класифікації хвороб ICD-11 хронічна інсомнія має окремий код 7A00. Йдеться не про одну безсонну ніч перед іспитом чи польотом, а про повторюваний розлад, який системно псує життя людини й має чіткі діагностичні критерії.

Розрізняють гостре (адаптаційне) безсоння, що триває до кількох тижнів і зазвичай пов’язане з конкретним стресом, та хронічне безсоння, коли порушення сну трапляються щонайменше тричі на тиждень упродовж трьох місяців і довше. Саме хронічна форма потребує медичної допомоги, бо самостійно вона рідко минає — навпаки, закріплюється й «обростає» додатковими проблемами.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, на розлади сну тією чи іншою мірою страждає до третини дорослого населення, а хронічну інсомнію має приблизно 6–10% людей. В Україні останніх років ситуація загострилася через хронічний стрес, тривогу за майбутнє, бойові дії та їхні наслідки. Безсоння стало одним із найчастіших приводів звернення до психіатра.

Чому це не можна ігнорувати? Хронічний дефіцит сну — це не лише втома. Він підвищує ризик депресії й тривожних розладів, погіршує пам’ять і концентрацію, послаблює імунітет, збільшує ймовірність серцево-судинних захворювань, ожиріння та діабету. Сон — це базова фізіологічна потреба, і його тривале порушення б’є по всіх системах організму. Тому лікувати безсоння варто не «коли вже зовсім не сила», а щойно воно стало регулярним.

Багато хто вважає, що безсоння — це коли «не можеш заснути». Насправді розлад має кілька форм, і часто людина роками не усвідомлює, що її денна розбитість, дратівливість і «туман у голові» — це наслідок порушеного сну. Нижче — основні нічні та денні ознаки, на які варто звернути увагу. Якщо ви впізнаєте у себе кілька з них, що повторюються регулярно, це привід для консультації.

Психологічні та психіатричні причини

Найчастіша причина хронічного безсоння — психічне напруження. Тривога тримає мозок у стані «бойової готовності», що фізіологічно несумісно зі сном: підвищується рівень кортизолу, серцебиття пришвидшується, м’язи напружені. Безсоння — один із ключових симптомів генералізованого тривожного розладу, і часто саме порушення сну стає першим сигналом, що тривога вийшла за межі норми.

Не менш тісний зв’язок із депресією. Класична ознака депресивного епізоду — ранні пробудження о 3–5 ранку з неможливістю заснути знову й важким, пригніченим станом зранку. У таких випадках лікувати лише сон безглуздо: потрібна терапія самої депресії, після чого сон відновлюється. Тому при стійкому безсонні ми завжди перевіряємо, чи не йдеться про депресивний розлад, який потребує окремого лікування.

Окремо варто згадати панічні напади: вони можуть виникати вночі, вириваючи людину зі сну з відчуттям задухи, серцебиття й жаху смерті. Після такого нічного нападу заснути дуже важко, а страх його повторення сам стає причиною безсоння. Якщо ви впізнаєте цей сценарій, при діагностиці ми обов’язково оцінюємо ймовірність панічного розладу й підбираємо відповідне лікування.

Фізіологічні, поведінкові та зовнішні причини

Безсоння може підтримуватися й нешкідливими на перший погляд звичками: пізнє вживання кави й енергетиків, використання смартфона в ліжку (синє світло пригнічує вироблення мелатоніну), нерегулярний графік сну, денний сон, робота в нічні зміни. Окремий чинник — хронічний стрес і життя в умовах постійної загрози, з якими сьогодні стикається багато українців.

Серед медичних причин — больові синдроми, апное сну, гормональні порушення, побічна дія деяких ліків. Тому повноцінна діагностика безсоння завжди включає оцінку загального стану здоров’я, а не лише психіки. Якщо потрібно, ми скеровуємо на додаткові обстеження.

Особлива й дуже підступна причина — алкоголь. Багато людей використовують спиртне як «снодійне»: воно справді полегшує засинання. Але алкоголь руйнує структуру сну, пригнічує фазу швидкого сну й спричиняє пробудження вночі, тож наступного дня людина почувається ще гірше — і знову тягнеться до чарки ввечері. Так формується алкогольна залежність, при якій безсоння стає одним із найтяжчих симптомів, зокрема під час відмови від спиртного.

Психотерапія: КПТ-безсоння — золотий стандарт

Когнітивно-поведінкова терапія безсоння (КПТ-Б, англ. CBT-I) — це метод першого вибору при хронічній інсомнії згідно з рекомендаціями NICE (Велика Британія) та Американської академії медицини сну. На відміну від снодійних, які лише прибирають симптом, КПТ-Б усуває самі механізми, що підтримують безсоння, і дає стійкий результат, який зберігається й після завершення терапії — без ризику залежності.

Метод включає кілька складових. Контроль стимулів відновлює асоціацію «ліжко = сон»: ліжко використовується лише для сну, а не для перегляду телефона чи тривожних роздумів. Обмеження часу в ліжку прибирає години марного лежання, ущільнюючи сон і підвищуючи його якість. Когнітивна робота змінює катастрофічні думки на кшталт «якщо не висплюся — завтра буде катастрофа», які самі по собі підсилюють тривогу й заважають заснути.

Зазвичай курс КПТ-Б складається з 4–8 сесій і дає помітне покращення вже за кілька тижнів. У клініці «Вибір+» цей метод проводять кваліфіковані психотерапевти; за потреби терапію можна продовжити в межах загальної роботи з тривогою чи депресією. Якщо безсоння розвинулося на тлі постійного внутрішнього напруження, паралельно ми працюємо й над першопричиною поганого сну — тривожним розладом, що дає набагато стійкіший результат.

Медикаментозна терапія: безпечно й під контролем

Фармакотерапія при безсонні — це допоміжний, а не основний інструмент. Її завдання — швидко «розірвати» виснажливе коло безсонних ночей, поки працює психотерапія, або підтримати людину в гострий період. Призначає й контролює препарати виключно лікар-психіатр: самостійний підбір снодійних небезпечний і часто шкідливий.

Сучасний підхід уникає тривалого застосування класичних снодійних, до яких швидко розвивається толерантність і залежність. Натомість, залежно від причини безсоння, лікар може використати препарати різних груп — від засобів, що регулюють циркадні ритми, до антидепресантів чи протитривожних препаратів із седативною дією, якщо безсоння є симптомом депресії або тривоги. Конкретні препарати й дозування завжди підбираються індивідуально на прийомі — ця сторінка має інформаційний характер і не є рекомендацією щодо лікування.

Принциповий момент нашої роботи — мінімально ефективні дози, чіткий план і поступове скасування препаратів у міру нормалізації сну. Ми ніколи не «садимо» пацієнта на снодійні безстроково. Якщо людина вже має сформовану залежність від снодійних чи заспокійливих, ми допомагаємо безпечно її подолати під медичним наглядом.

Комплексний підхід: лікуємо причину, а не лише сон

Найголовніший принцип ефективного лікування безсоння — працювати з причиною, а не лише з симптомом. Якщо за інсомнією стоїть тривожний розлад, депресія, наслідки психотравми чи залежність, нормалізувати сон надовго можна лише разом із лікуванням основного стану. Тому діагностика в клініці «Вибір+» завжди починається з пошуку джерела проблеми.

Комплексна програма поєднує КПТ-безсоння, за потреби — короткочасну фармакотерапію, навчання гігієні сну, техніки релаксації та роботи з тривогою, а також лікування супутніх розладів. Така багатокомпонентність дає те, чого не може дати жодна окрема таблетка, — стійкий, природний сон і повернення працездатності.

Окрему увагу ми приділяємо людям, у яких безсоння розвинулося на тлі пережитого стресу й травми, зокрема військовим і вимушено переселеним особам. Для них порушення сну часто є частиною ширшої картини, і робота з ним вибудовується дбайливо й конфіденційно, з урахуванням психотравматичного контексту.

Оскільки інсомнія часто є симптомом інших розладів, лікування сну ми поєднуємо з допомогою при тривозі, депресії та панічних станах. Скористайтеся карточками нижче, щоб перейти до відповідного напрямку клініки «Вибір+».

Медичне застереження

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря-психіатра. Безсоння може бути симптомом серйозних психічних і соматичних захворювань, тому самостійний підбір снодійних чи заспокійливих препаратів небезпечний. Точну причину розладу сну, діагноз і схему лікування може визначити лише лікар після очного огляду. Якщо у вас є думки про марність життя чи самоушкодження — зверніться по допомогу негайно за телефоном +380 97 003 03 43 або в Telegram @vyborlviv.

Джерела та доказова база

Під час підготовки матеріалу використано рекомендації провідних організацій у сфері психічного здоров’я та медицини сну:

• Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) — Міжнародна класифікація хвороб ICD-11 (хронічна інсомнія, код 7A00).
• Американська психіатрична асоціація — діагностичні критерії розладів сну (DSM-5-TR).
• NICE (National Institute for Health and Care Excellence, Велика Британія) — настанови щодо ведення безсоння, КПТ-Б як метод першого вибору.
• Американська академія медицини сну (AASM) — клінічні рекомендації з діагностики та лікування хронічної інсомнії.
• МОЗ України / НСЗУ — стандарти надання психіатричної допомоги.

Сторінку переглянув лікар-рецензент Циганков Дмитро Валерійович, психіатр-нарколог вищої категорії, психотерапевт. Дата останнього оновлення: 19 червня 2026 року.